عَنْ عَبْدِ اللهِ بْنِ عُمَرَ رَضِيَ اللهُ عَنْهُمَا:
أَنَّ تَلْبِيَةَ رَسُولِ اللهِ صَلَّى اللهُ عَلَيْهِ وَسَلَّمَ: «لَبَّيْكَ اللهُمَّ، لَبَّيْكَ، لَبَّيْكَ لَا شَرِيكَ لَكَ لَبَّيْكَ، إِنَّ الْحَمْدَ وَالنِّعْمَةَ لَكَ وَالْمُلْكَ لَا شَرِيكَ لَكَ» قَالَ: وَكَانَ عَبْدُ اللهِ بْنُ عُمَرَ رَضِيَ اللهُ عَنْهُمَا يَزِيدُ فِيهَا: لَبَّيْكَ لَبَّيْكَ، وَسَعْدَيْكَ، وَالْخَيْرُ بِيَدَيْكَ، لَبَّيْكَ وَالرَّغْبَاءُ إِلَيْكَ وَالْعَمَلُ.
المزيد
Абдуллаг ібн Умар (нехай буде задоволений Аллаг ним і його батьком) передає,
що Посланець Аллага (мир йому і благословення Аллага) вимовляв тальбію наступним чином: «Ось я перед Тобою, о Аллаг, ось я перед Тобою! Ось я перед Тобою, немає у Тебе співтовариша, ось я перед Тобою! Воістину, Тобі належить хвала, і милість належить Тобі, і влада, немає у Тебе співтовариша! (Ляббай-ка-Ллагумма, ляббай-ка, ляббай-ка, ля шаріка ля-ка, ляббай-ка, інна-ль-хамда, ва-н-ні‘мата ля-ка ва-ль-мульк, ля шарікя ка-ляк)». А ‘Абдуллаг ібн ‘Умар (нехай буде задоволений Аллаг ним і його батьком) додавав до цих слів: «Ось я перед Тобою! Ось я перед Тобою і готовий служити Тобі! Все благо в Твоїх Руках, до Тебе звернені всі прагнення знайти винагороду і всі справи! (Ляббай-ка, ляббай-ка ва са‘дайка ва-ль-хайру бі-йадайка ва-р-рагбау іляйка ва-ль-‘амаль)».
