Hadith: :

عَنْ عَبْدِ اللهِ بْنِ عُمَرَ رَضِيَ اللهُ عَنْهُمَا:
أَنَّ تَلْبِيَةَ رَسُولِ اللهِ صَلَّى اللهُ عَلَيْهِ وَسَلَّمَ: «لَبَّيْكَ اللهُمَّ، لَبَّيْكَ، لَبَّيْكَ لَا شَرِيكَ لَكَ لَبَّيْكَ، إِنَّ الْحَمْدَ وَالنِّعْمَةَ لَكَ وَالْمُلْكَ لَا شَرِيكَ لَكَ» قَالَ: وَكَانَ عَبْدُ اللهِ بْنُ عُمَرَ رَضِيَ اللهُ عَنْهُمَا يَزِيدُ فِيهَا: لَبَّيْكَ لَبَّيْكَ، وَسَعْدَيْكَ، وَالْخَيْرُ بِيَدَيْكَ، لَبَّيْكَ وَالرَّغْبَاءُ إِلَيْكَ وَالْعَمَلُ.
[صحيح] - [متفق عليه] - [صحيح مسلم: 1184]

Абдуллаг ібн Умар (нехай буде задоволений Аллаг ним і його батьком) передає,
що Посланець Аллага (мир йому і благословення Аллага) вимовляв тальбію наступним чином: «Ось я перед Тобою, о Аллаг, ось я перед Тобою! Ось я перед Тобою, немає у Тебе співтовариша, ось я перед Тобою! Воістину, Тобі належить хвала, і милість належить Тобі, і влада, немає у Тебе співтовариша! (Ляббай-ка-Ллагумма, ляббай-ка, ляббай-ка, ля шаріка ля-ка, ляббай-ка, інна-ль-хамда, ва-н-ні‘мата ля-ка ва-ль-мульк, ля шарікя ка-ляк)». А ‘Абдуллаг ібн ‘Умар (нехай буде задоволений Аллаг ним і його батьком) додавав до цих слів: «Ось я перед Тобою! Ось я перед Тобою і готовий служити Тобі! Все благо в Твоїх Руках, до Тебе звернені всі прагнення знайти винагороду і всі справи! (Ляббай-ка, ляббай-ка ва са‘дайка ва-ль-хайру бі-йадайка ва-р-рагбау іляйка ва-ль-‘амаль)».
[صحيح] - [متفق عليه] - [صحيح مسلم - 1184]

Explanation

Коли пророк Мухаммад (мир йому і благословення Аллага) приступав до здійснення хаджу або умри, він вимовляв тальбію наступним чином: «Ось я перед Тобою, о Аллаг, ось я перед Тобою»,– і це обов'язкова відповідь Тобі, знову й знову, за те, до чого Ти закликав нас із щирості, єдинобожжя, хаджу та інше. «Ось я перед Тобою, немає у Тебе співтовариша, ось я перед Тобою»,– тільки Ти гідний поклоніння, і немає у Тебе співтоваришів у Твоєму Господстві, Твоїй Божественності і Твоїх іменах і якостях. «Воістину, Тобі належить хвала»,– і вдячність, і прославлення, «і милість»,– від Тебе, і Ти даруєш її, «належить Тобі»,– в будь-якому випадку і за будь-яких обставин, «і влада»,– також належить Тобі, «немає у Тебе співтовариша»,– тобто все це належить виключно Тобі. А Ібн 'Умар (нехай буде задоволений Аллаг ним і його батьком) додавав до цих слів: «Ось я перед Тобою! Ось я перед Тобою і готовий служити Тобі!»,– я щасливий робити це раз за разом. «Все благо в Твоїх Руках»,– і по милості Твоїй, «ось я перед Тобою, до Тебе звернені всі прагнення знайти нагороду»,– адже просять лише у Того, в Чиїх Руках благо «і всі справи»,– заради Тебе, і лише Ти гідний поклоніння.

Benefits from the Hadith

1. Тальбія в хаджі та умрі узаконена в релігії та передбачена нею, тому що вона є особливим символом паломництва, подібно до того, як такбір є особливим символом молитви.
2. Ібн аль-Мунір сказав: «У законності тальбії міститься вказівка на те, що Всевишній Аллаг виявив пошану Своїм рабам: адже вони прибувають до Його Дому, тому що це Він, Пречистий і Всевишній, запросив і покликав їх».
3. Найкраще дотримуватися тальбії, яку вимовляв пророк Мухаммад (мир йому і благословення Аллага), проте немає нічого поганого в цьому додаванні, оскільки мало місце мовчазне схвалення її Пророком (мир йому і благословення Аллага). Ібн Хаджар сказав: «І це найсправедливіша думка. Слід вимовити окремо ті слова, які передаються від Пророка (мир йому і благословення Аллага), а потім вже, якщо бажає, додати передані від сподвижників або інші доречні слова, щоб вони не змішувалися. Це схоже на ситуацію з молитвою в ташаггуді, оскільки про неї Пророк (мир йому і благословення Аллага) сказав: «А потім нехай вибирає з прохань і прославлень що забажає», – тобто після того, як вимовив слова, що передаються від Пророка (мир йому і благословення Аллага)».
4. Чоловікам бажано вимовляти тальбію голосно, тоді як жінка повинна вимовляти її тихо, щоб не привертати до себе уваги чоловіків.