عَنْ عَبْدِ اللهِ بنِ مَسْعُودٍ رَضيَ اللهُ عنهُ قَالَ: نَامَ رَسُولُ اللهِ صَلَّى اللَّهُ عَلَيْهِ وَسَلَّمَ عَلَى حَصِيرٍ، فَقَامَ وَقَدْ أَثَّرَ فِي جَنْبِهِ، فَقُلْنَا: يَا رَسُولَ اللهِ، لَوِ اتَّخَذْنَا لَكَ وِطَاءً، فَقَالَ:
«مَا لِي وَلِلدُّنْيَا، مَا أَنَا فِي الدُّنْيَا إِلاَّ كَرَاكِبٍ اسْتَظَلَّ تَحْتَ شَجَرَةٍ ثُمَّ رَاحَ وَتَرَكَهَا».
[صحيح] - [رواه الترمذي وابن ماجه] - [سنن الترمذي: 2377]
المزيــد ...
Передається від Абдуллага ібн Мас'уда (нехай буде задоволений ним Аллаг), що посланець Аллага (мир йому і благословення Аллага) спав на циновці, а коли піднявся, вона залишила слід на його боці. Ми сказали: «О посланцю Аллага, давай ми зробимо тобі м'яке ложе!« Він відповів:
«Що мені до цього світу? Я в цьому світі лише як вершник, який зупинився в тіні дерева, а потім рушив далі, залишивши його».
[صحيح] - [رواه الترمذي وابن ماجه] - [سنن الترمذي - 2377]
Абдуллаг ібн Мас'уд (нехай буде задоволений ним Аллаг) згадав, що Пророк (мир йому і благословення Аллага) спав на невеликому килимку, сплетеному з якоїсь рослини, і коли він підвівся, на його боці лишився помітний слід від циновки, і тоді ми звернулися до нього, сказавши: «О Посланцю Аллага, краще було б, якби ми облаштували тобі м'яке ложе, замість того, щоб ти відпочивав на цій жорсткій циновці». На що Пророк (мир йому і благословення Аллага) відповів: «Мене не цікавить цей світ, і я не маю до нього любові чи жаги. Моє існування у ньому подібне до мандрівника, який ненадовго зупинився перепочити у затінку дерева, а потім вирушив далі, покинувши його».