عَنْ عَبْدِ اللهِ بنِ مَسْعُودٍ رَضيَ اللهُ عنهُ قَالَ: نَامَ رَسُولُ اللهِ صَلَّى اللَّهُ عَلَيْهِ وَسَلَّمَ عَلَى حَصِيرٍ، فَقَامَ وَقَدْ أَثَّرَ فِي جَنْبِهِ، فَقُلْنَا: يَا رَسُولَ اللهِ، لَوِ اتَّخَذْنَا لَكَ وِطَاءً، فَقَالَ:
«مَا لِي وَلِلدُّنْيَا، مَا أَنَا فِي الدُّنْيَا إِلاَّ كَرَاكِبٍ اسْتَظَلَّ تَحْتَ شَجَرَةٍ ثُمَّ رَاحَ وَتَرَكَهَا».
المزيد
Передається від Абдуллага ібн Мас'уда (нехай буде задоволений ним Аллаг), що посланець Аллага (мир йому і благословення Аллага) спав на циновці, а коли піднявся, вона залишила слід на його боці. Ми сказали: «О посланцю Аллага, давай ми зробимо тобі м'яке ложе!« Він відповів:
«Що мені до цього світу? Я в цьому світі лише як вершник, який зупинився в тіні дерева, а потім рушив далі, залишивши його».
