عَن أَنَسِ بْنِ مَالِكٍ رضي الله عنه قَالَ: قَالَ النَّبِيُّ صَلَّى اللهُ عَلَيْهِ وَسَلَّمَ:
«مَا بَالُ أَقْوَامٍ يَرْفَعُونَ أَبْصَارَهُمْ إِلَى السَّمَاءِ فِي صَلاَتِهِمْ»، فَاشْتَدَّ قَوْلُهُ فِي ذَلِكَ، حَتَّى قَالَ: «لَيَنْتَهُنَّ عَنْ ذَلِكَ أَوْ لَتُخْطَفَنَّ أَبْصَارُهُمْ».
[صحيح] - [رواه البخاري] - [صحيح البخاري: 750]
المزيــد ...
Анас ібн Малік (нехай буде задоволений ним Аллаг) передав, що Пророк (мир йому і благословення Аллага) сказав:
«Про що думають люди, які піднімають свої погляди до неба під час молитви?!» Його голос при цьому був суворим, а до сказаного він додав наступне: «Їм слід припинити робити це, інакше вони неодмінно втратять зір!»
[صحيح] - [رواه البخاري] - [صحيح البخاري - 750]
Пророк Мухаммад (мир йому і благословення Аллага), застеріг тих, хто піднімає погляд до неба під час молитви, коли звертається з благанням або в інших випадках, а потім посилив своє застереження і погрозу тим, хто це робить, бо боїться, що у них зір може бути відібрано настільки швидко, що вони навіть не відчують, як втратили благословення зору.