Hadith: Найвищим благанням про прощення гріхів

عَنْ شَدَّادِ بْنِ أَوْسٍ رَضِيَ اللَّهُ عَنْهُ عَنِ النَّبِيِّ صَلَّى اللهُ عَلَيْهِ وَسَلَّمَ:
«سَيِّدُ الِاسْتِغْفَارِ أَنْ تَقُولَ: اللَّهُمَّ أَنْتَ رَبِّي لاَ إِلَهَ إِلَّا أَنْتَ، خَلَقْتَنِي وَأَنَا عَبْدُكَ، وَأَنَا عَلَى عَهْدِكَ وَوَعْدِكَ مَا اسْتَطَعْتُ، أَعُوذُ بِكَ مِنْ شَرِّ مَا صَنَعْتُ، أَبُوءُ لَكَ بِنِعْمَتِكَ عَلَيَّ، وَأَبُوءُ لَكَ بِذَنْبِي فَاغْفِرْ لِي، فَإِنَّهُ لاَ يَغْفِرُ الذُّنُوبَ إِلَّا أَنْتَ» قَالَ: «وَمَنْ قَالَهَا مِنَ النَّهَارِ مُوقِنًا بِهَا، فَمَاتَ مِنْ يَوْمِهِ قَبْلَ أَنْ يُمْسِيَ، فَهُوَ مِنْ أَهْلِ الجَنَّةِ، وَمَنْ قَالَهَا مِنَ اللَّيْلِ وَهُوَ مُوقِنٌ بِهَا، فَمَاتَ قَبْلَ أَنْ يُصْبِحَ، فَهُوَ مِنْ أَهْلِ الجَنَّةِ».
[صحيح] - [رواه البخاري] - [صحيح البخاري: 6306]

Передається від Шаддада ібн Ауса, нехай буде задоволений ним Аллаг, що Пророк, мир йому і благословення Аллага, сказав:
«Найвищим благанням про прощення гріхів є слова: “О Аллаг, Ти — Господь мій, немає істинного божества, окрім Тебе. Ти створив мене, і я — Твій раб. Я дотримуюся Твого заповіту і Твоєї обітниці настільки, наскільки спроможний. Я шукаю в Тебе захисту від зла того, що я вчинив. Я визнаю Твою милість щодо мене і визнаю свій гріх, тож прости мене, адже, воістину, ніхто не прощає гріхи, окрім Тебе”. Він також сказав: «Хто промовить його вдень, будучи переконаним у ньому, і помре того ж дня до настання вечора, той буде з мешканців Раю. А хто промовить його вночі, будучи переконаним у ньому, і помре до настання ранку, той буде з мешканців Раю».
[صحيح] - [رواه البخاري] - [صحيح البخاري - 6306]

Explanation

Пророк, мир йому і благословення Аллага, повідомляє, що існують різні формулювання благання про прощення, однак найкращим і найвеличнішим з них є те, яке промовляє раб: «О Аллаг, Ти — Господь мій, немає істинного божества, окрім Тебе. Ти створив мене, і я — Твій раб. Я дотримуюся Твого заповіту і Твоєї обітниці настільки, наскільки спроможний. Я шукаю в Тебе захисту від зла того, що я вчинив. Я визнаю Твою милість щодо мене і визнаю свій гріх, тож прости мене, адже, воістину, ніхто не прощає гріхи, окрім Тебе». Насамперед раб визнає єдинобожжя Аллага: що Аллаг є його Творцем і Тим, Кому він поклоняється, не надаючи Йому жодних співтоваришів, і що він дотримується того заповіту, який уклав з Аллагом, — віри в Нього і покори Йому — відповідно до своїх можливостей. Адже раб, якими б не були його діяння поклоніння, не здатен виконати в повній мірі все те, що наказав Аллаг, і не спроможний належним чином віддячити за всі Його милості. Тому він звертається за притулком до Аллага і повністю покладається на Нього, шукаючи захисту від зла власних учинків. Також раб добровільно визнає милості Аллага щодо себе і звертає вину на самого себе, відкрито визнаючи свої гріхи та непокору. Після такого звернення до Аллага раб просить Його про прощення — щоб Він покрив його гріхи і вберіг його від їхніх наслідків Своїм прощенням, щедрістю і милістю, адже ніхто не прощає гріхи, окрім Нього, Всевишнього і Великого. Потім Пророк, мир йому і благословення Аллага, повідомив, що це благання належить до ранкових і нічних зікрів. Хто промовить його вдень із переконаністю, усвідомлюючи його зміст і віруючи в нього, на початку свого дня — від сходу сонця до його зеніту — і помре після цього, той увійде до Раю. А хто промовить його вночі — від заходу сонця до настання світанку — і помре до ранку, той увійде до Раю.

Benefits from the Hadith

1. Формули істігфару відрізняються між собою, і деякі з них є кращими за інші.
2. Рабові Аллага слід особливо прагнути звертатися до Аллага з цим благанням, адже воно є найвищим благанням про прощення гріхів.