عَنْ أَبِي هُرَيْرَةَ رَضِيَ اللَّهُ عَنْهُ قَالَ: قَالَ رَسُولُ اللَّهِ صَلَّى اللهُ عَلَيْهِ وَسَلَّمَ:
«قَالَ اللَّهُ: كُلُّ عَمَلِ ابْنِ آدَمَ لَهُ، إِلَّا الصِّيَامَ، فَإِنَّهُ لِي وَأَنَا أَجْزِي بِهِ، وَالصِّيَامُ جُنَّةٌ، وَإِذَا كَانَ يَوْمُ صَوْمِ أَحَدِكُمْ فَلاَ يَرْفُثْ وَلاَ يَصْخَبْ، فَإِنْ سَابَّهُ أَحَدٌ أَوْ قَاتَلَهُ، فَلْيَقُلْ إِنِّي امْرُؤٌ صَائِمٌ، وَالَّذِي نَفْسُ مُحَمَّدٍ بِيَدِهِ، لَخُلُوفُ فَمِ الصَّائِمِ أَطْيَبُ عِنْدَ اللَّهِ مِنْ رِيحِ المِسْكِ، لِلصَّائِمِ فَرْحَتَانِ يَفْرَحُهُمَا: إِذَا أَفْطَرَ فَرِحَ، وَإِذَا لَقِيَ رَبَّهُ فَرِحَ بِصَوْمِهِ».
[صحيح] - [متفق عليه] - [صحيح البخاري: 1904]
المزيــد ...
Передається від Абу Гурайри (нехай буде задоволений ним Аллаг), що він сказав: «Посланець Аллага (мир йому і благословення Аллага) сказав:
Аллаг Всевишній каже у священному хадісі:
«Усі вчинки сина Адама належать йому, окрім посту — він належить Мені, і Я Сам винагороджую за нього. Піст — це щит. І коли в когось із вас день посту, то нехай не говорить непристойного і не кричить. А якщо хтось буде його сварити чи з ним битися, то нехай скаже: “Я тримаю піст.” Клянусь Тим, у Чиїй руці душа Мухаммада, справді, запах з рота постячого є приємнішим для Аллага, ніж запах мускусу. Для постячого дві радості: коли він розговляється — він радіє, і коли зустрічає свого Господа — він радіє своєму посту».
[صحيح] - [متفق عليه] - [صحيح البخاري - 1904]
Пророк Мухаммад (мир йому і благословення Аллага) повідомив, що Всевишній Аллаг говорить у хадісі кудсі:
Кожне благодіяння сина Адама винагороджується багаторазово: одна добра справа множиться в десятикратному розмірі та може бути збільшена до семисот разів. Однак піст – виняток, і він належить лише Аллагу, бо в ньому немає місця показному благочестю, і Він Сам відплачує за нього. Адже тільки Йому відомо, якою саме буде винагорода того, хто поститься, і якою мірою збільшаться благі діяння за дотримання посту.
Потім він сказав: «Піст — це щит», – захист, прикриття та міцна фортеця від вогню, оскільки піст передбачає утримання від пристрастей та гріхів, а вогонь оточений пристрастями.
«І якщо настане день посту одного з вас, то нехай не чинить непристойного», — ні статевої близькості, і навіть її прелюдії, та не вдається до непристойних висловлювань у будь-якому вигляді.
«І нехай не кричить», — не вступає в суперечки та не підвищує голос.
«Якщо хтось стане ображати його або битися з ним, – під час посту місяця Рамадан, – нехай скаже: „Воістину, я пощуся“, – можливо, той припинить. Якщо ж інший продовжує нападати, то той, хто поститься, повинен захищатися, застосовуючи найменші з можливих засобів, як у випадку, коли зазнає нападу агресора.
Потім Пророк (мир йому і благословення Аллага) поклявся Тим, у Чиїх руках його душа, що запах з рота того, хто поститься, який змінився через піст, буде в Судний день перед Аллагом приємнішим, ніж аромат мускусу для вас, і за нього буде більша винагорода, ніж за використання мускусу, що є бажаним під час п'ятничних молитв та зібрань, де згадується Аллаг.
А у того, хто поститься, є дві радості: перша, коли він розговляється, радіє тому, що голод і спрага відступили, і йому дозволено завершити піст. І він радіє тому, що йому було полегшено виконання цього посту, цього акту поклоніння, а також це стане полегшенням для дотримання наступного посту.
«І коли він зустріне свого Господа та зрадіє за свій піст», – винагороді за нього та відплаті.