Передається від Абу Гурайри (нехай буде задоволений ним Аллаг), що він сказав: «Посланець Аллага (мир йому і благословення Аллага) сказав: Аллаг Всевишній каже у священному хадісі:«Усі вчинки сина Адама належать йому, окрім посту — він належить Мені, і Я Сам винагороджую за нього. Піст — це щит. І коли в когось із вас день посту, то нехай не говорить непристойного і не кричить. А якщо хтось буде його сварити чи з ним битися, то нехай скаже: “Я тримаю піст.” Клянусь Тим, у Чиїй руці душа Мухаммада, справді, запах з рота постячого є приємнішим для Аллага, ніж запах мускусу. Для постячого дві радості: коли він розговляється — він радіє, і коли зустрічає свого Господа — він радіє своєму посту».
Пояснення
Пророк Мухаммад (мир йому і благословення Аллага) повідомив, що Всевишній Аллаг говорить у хадісі кудсі:
Кожне благодіяння сина Адама винагороджується багаторазово: одна добра справа множиться в десятикратному розмірі та може бути збільшена до семисот разів. Однак піст – виняток, і він належить лише Аллагу, бо в ньому немає місця показному благочестю, і Він Сам відплачує за нього. Адже тільки Йому відомо, якою саме буде винагорода того, хто поститься, і якою мірою збільшаться благі діяння за дотримання посту.
Потім він сказав: «Піст — це щит», – захист, прикриття та міцна фортеця від вогню, оскільки піст передбачає утримання від пристрастей та гріхів, а вогонь оточений пристрастями. «І якщо настане день посту одного з вас, то нехай не чинить непристойного», — ні статевої близькості, і навіть її прелюдії, та не вдається до непристойних висловлювань у будь-якому вигляді. «І нехай не кричить», — не вступає в суперечки та не підвищує голос.
«Якщо хтось стане ображати його або битися з ним, – під час посту місяця Рамадан, – нехай скаже: „Воістину, я пощуся“, – можливо, той припинить. Якщо ж інший продовжує нападати, то той, хто поститься, повинен захищатися, застосовуючи найменші з можливих засобів, як у випадку, коли зазнає нападу агресора.
Потім Пророк (мир йому і благословення Аллага) поклявся Тим, у Чиїх руках його душа, що запах з рота того, хто поститься, який змінився через піст, буде в Судний день перед Аллагом приємнішим, ніж аромат мускусу для вас, і за нього буде більша винагорода, ніж за використання мускусу, що є бажаним під час п'ятничних молитв та зібрань, де згадується Аллаг.
А у того, хто поститься, є дві радості: перша, коли він розговляється, радіє тому, що голод і спрага відступили, і йому дозволено завершити піст. І він радіє тому, що йому було полегшено виконання цього посту, цього акту поклоніння, а також це стане полегшенням для дотримання наступного посту. «І коли він зустріне свого Господа та зрадіє за свій піст», – винагороді за нього та відплаті.
Корисні висновки з хадісу
Хадіс вказує на високе положення посту, і що він оберігає того, хто поститься, в цьому житті від згубних пристрастей та спокус, а у вічному житті — від мук пекельного вогню.
Одним із правил посту є утримання від криків та непристойних слів, а також терпеливе перенесення шкоди, заподіяної людьми, та відповідь на їхні недоброзичливі вчинки терпінням і добром.
Хадіс вказує, що той, хто поститься або поклоняється, радіє виконанню свого поклоніння після його завершення, то це не зменшує його винагороди у вічному житті.
Повнота радості досягається при зустрічі з Всевишнім Аллагом, коли тим, хто був терпеливим і постився, воздасться їхня винагорода без ліку.
Якщо повідомити людям про своє поклоніння, коли в цьому є необхідність або користь, то це не буде вважатися показухою, як і згадується в хадісі: «Воістину, я пощуся».
Повноцінним постом є той, при якому той, хто поститься, утримує всі свої органи тіла від гріхів: язик — від брехні, непристойностей (або грубості) та пустослів'я, а живіт — від їжі та пиття.
Підтвердження заборони на сварки, крики та суперечки під час посту, що ж стосується тих, хто не поститься, то подібні дії також їм заборонені.
Цей хадіс є одним із тих, які Пророк (мир йому і благословення Аллага), передав від свого Господа. Подібні хадіси називаються аль-кудсі (священні) або аль-ілягі (божественні). Це означає, що його слова та зміст належать Аллагу, але він не має тих характеристик, які відрізняють Коран, який є Словом Аллага. До цих особливостей Корану належить те, що його читання є поклонінням саме по собі, і необхідно перебувати у стані ритуальної чистоти для його читання, виклик невіруючим, чудо його аятів та інші особливості.
Передається від Абу Гурайри (нехай буде задоволений ним Аллаг), що він сказав: «Посланець Аллага (мир йому і благословення Аллага) сказав:
Аллаг Всевишній каже у священному хадісі: «Усі вчинки сина Адама належать йому, окрім посту — він належить Мені, і Я Сам винагороджую за нього. Піст — це щит. І коли в когось із вас день посту, то нехай не говорить непристойного і не кричить. А якщо хтось буде його сварити чи з ним битися, то нехай скаже: “Я тримаю піст.” Клянусь Тим, у Чиїй руці душа Мухаммада, справді, запах з рота постячого є приємнішим для Аллага, ніж запах мускусу. Для постячого дві радості: коли він розговляється — він радіє, і коли зустрічає свого Господа — він радіє своєму посту».
