Hadith: Клянуся Аллагом, воістину, якщо я клянуся зробити що-небудь, а потім бачу щось краще, ніж це, то обов'язково роблю те, що краще, і спокутую свою клятву

عَنْ أَبِي مُوسَى الأَشْعَرِيِّ رضي الله عنه قَالَ:
أَتَيْتُ رَسُولَ اللَّهِ صَلَّى اللهُ عَلَيْهِ وَسَلَّمَ فِي رَهْطٍ مِنَ الأَشْعَرِيِّينَ أَسْتَحْمِلُهُ، فَقَالَ: «وَاللَّهِ لاَ أَحْمِلُكُمْ، مَا عِنْدِي مَا أَحْمِلُكُمْ» ثُمَّ لَبِثْنَا مَا شَاءَ اللَّهُ فَأُتِيَ بِإِبِلٍ، فَأَمَرَ لَنَا بِثَلاَثَةِ ذَوْدٍ، فَلَمَّا انْطَلَقْنَا قَالَ بَعْضُنَا لِبَعْضٍ: لاَ يُبَارِكُ اللَّهُ لَنَا، أَتَيْنَا رَسُولَ اللَّهِ صَلَّى اللهُ عَلَيْهِ وَسَلَّمَ نَسْتَحْمِلُهُ فَحَلَفَ أَنْ لاَ يَحْمِلَنَا فَحَمَلَنَا، فَقَالَ أَبُو مُوسَى: فَأَتَيْنَا النَّبِيَّ صَلَّى اللهُ عَلَيْهِ وَسَلَّمَ فَذَكَرْنَا ذَلِكَ لَهُ، فَقَالَ: «مَا أَنَا حَمَلْتُكُمْ، بَلِ اللَّهُ حَمَلَكُمْ، إِنِّي وَاللَّهِ -إِنْ شَاءَ اللَّهُ- لا أَحْلِفُ عَلَى يَمِينٍ، فَأَرَى غَيْرَهَا خَيْرًا مِنْهَا، إِلَّا كَفَّرْتُ عَنْ يَمِينِي، وَأَتَيْتُ الَّذِي هُوَ خَيْرٌ».
[صحيح] - [متفق عليه] - [صحيح البخاري: 6718]

Передається зі слів Абу Муси аль-Аш'арі (нехай буде задоволений ним Аллаг), що Пророк (мир йому і благословення Аллага) сказав:
«Я прийшов до Посланця Аллага (мир йому і благословення Аллага) з групою людей з племені аль-Аш'арі, просячи його дати нам верхових тварин. Він сказав: "Клянуся Аллагом, я не дам вам верхових тварин, у мене немає нічого, на що я міг би вас посадити". І ми затримались там на стільки, на скільки побажав Аллаг, і йому привели верблюдів, і він наказав дати нам трьох верблюдів. Коли ми вирушили, дехто з нас сказав один одному: "Нехай Аллаг не благословить нас, ми прийшли до Посланця Аллага (мир йому і благословення Аллага) просити його дати нам верхових тварин, і він поклявся, що не дасть нам їх, а потім дав"». Абу Муса сказав: «Тоді ми прийшли до Пророка (мир йому і благословення Аллага) і розповіли йому про це, на що він відповів: "Це не я вас посадив верхи, а Аллаг вас посадив верхи, Клянуся Аллагом, воістину, якщо я клянуся зробити що-небудь, а потім бачу щось краще, ніж це, то обов'язково роблю те, що краще, і спокутую свою клятву"».
[صحيح] - [متفق عليه] - [صحيح البخاري - 6718]

Explanation

Абу Муса аль-Аш'арі (нехай буде задоволений ним Аллах) розповідає, що він разом з групою чоловіків зі свого племені прийшли до Посланця Аллага (мир йому і благословення Аллага), і їхньою метою було отримати від пророк Мухаммада (мир йому і благословення Аллага) верблюдів, щоб вони змогли прийняти участь у джигаді. Тоді він (мир йому і благословення Аллага) поклявся, що не дасть їм верхових тварин, тому що в нього не було нічого, що можна було би їм запропонувати. Вони відійшли і чекали деякий час, але згодом до Пророка (мир йому і благословення Аллаха) привели трьох верблюдів, і він передав їх цим чоловікам. Тоді один із них сказав іншим: «Нехай Аллаг не благословить нас у цих верблюдах, тому що Пророк (мир йому і благословення Аллаха) поклявся, що не дасть нам верхових тварин». Тоді вони прийшли до нього і запитали його про це, і він (мир йому і благословення Аллаха) відповів, що Той, Хто дав вам верхових тварин, – це Всевишній Аллаг, тому що тільки Він Той, Хто допомагає і наділяє прожитком, а я лише причина, через яку це сталося. Потім він (мир йому і благословення Аллаха) сказав: «Клянуся Аллагом, якщо Аллаг побажає, я не стану клястися чимось, щоб зробити або залишити щось, і може так статися, що я знайду якесь інше рішення, яке буде кращим, ніж те, про що я покалявся, і тоді я виберу те, що краще і залишу те, про що клявся, і я буду каятися за свою клятву.»

Benefits from the Hadith

1. В Ісламі дозволено першим давати клятву, без того, щоб її хтось просив від вас, і це може бути у випадку, коли є необхідність підтвердити правдивість ваших слів, навіть якщо мова йдеться про те, що ви плануєте зробити.
2. Дозволено зробити виняток, кажучи «якщо побажає цього Аллаг» (ін шаа Аллаг) після клятви, і те, якщо цей виняток мався на увазі разом із клятвою і був пов'язаний з нею, то в такому разі той, хто порушив свою клятву, не зобов'язаний спокутувати її.
3. Заохочення до порушення клятви, якщо людина надалі знайшла очевидно краще рішення, ніж те, яке мала спершу, але їй потрібно буде спокутувати її клятву.