Hadith: Хто клянеться неправдивою клятвою, щоб відібрати нею майно мусульманина, той зустріне Аллага, а Він буде на нього розгніваним

عَنْ عَبْدِ اللَّهِ بنِ مَسْعُودٍ رَضِيَ اللَّهُ عَنْهُ قَالَ: قَالَ رَسُولُ اللَّهِ صَلَّى اللَّهُ عَلَيْهِ وَسَلَّمَ:
«مَنْ حَلَفَ عَلَى يَمِينٍ وَهُوَ فِيهَا فَاجِرٌ لِيَقْتَطِعَ بِهَا مَالَ امْرِئٍ مُسْلِمٍ، لَقِيَ اللَّهَ وَهُوَ عَلَيْهِ غَضْبَانُ». قَالَ: فَقَالَ الْأَشْعَثُ: فِيَّ وَاللَّهِ كَانَ ذَلِكَ؛ كَانَ بَيْنِي وَبَيْنَ رَجُلٍ مِنَ الْيَهُودِ أَرْضٌ، فَجَحَدَنِي، فَقَدَّمْتُهُ إِلَى النَّبِيِّ صَلَّى اللَّهُ عَلَيْهِ وَسَلَّمَ فَقَالَ لِي رَسُولُ اللَّهِ صَلَّى اللَّهُ عَلَيْهِ وَسَلَّمَ: «أَلَكَ بَيِّنَةٌ؟» قُلْتُ: لَا. قَالَ: فَقَالَ لِلْيَهُودِيِّ: «احْلِفْ». قَالَ: قُلْتُ: يَا رَسُولَ اللَّهِ، إِذَنْ يَحْلِفَ وَيَذْهَبَ بِمَالِي. فَأَنْزَلَ اللَّهُ تَعَالَى: {إِنَّ الَّذِينَ يَشْتَرُونَ بِعَهْدِ اللَّهِ وَأَيْمَانِهِمْ ثَمَنًا قَلِيلًا}. إِلَى آخِرِ الْآيَةِ.
[صحيح] - [متفق عليه] - [صحيح البخاري: 2416]

Translation Needs More Review.

Передається від Абдуллага ібн Мас'уда (нехай буде задоволений ним Аллаг), який сказав: "Посланець Аллага (мир йому і благословення Аллага) сказав:
«Хто клянеться неправдивою клятвою, щоб відібрати нею майно мусульманина, той зустріне Аллага, а Він буде на нього розгніваним»". (Абдуллаг ібн Мас'уд) сказав: "Аль-Аш'ас сказав: «Клянуся Аллагом, це було про мене. Між мною та одним юдеєм була земля, і він заперечував мою (правоту). Я подав його до Пророка (мир йому і благословення Аллага) і Посланець Аллага (мир йому і благословення Аллага) сказав мені: "Чи є у тебе доказ?" Я сказав: "Ні." Тоді він сказав юдею: "Клянися." Я сказав: "О Посланець Аллага, тоді він поклянеться і забере моє майно." Тоді Всевишній Аллаг зіслав: {Воістину, ті, які продають свій заповіт з Аллагом, а також свої клятви за мізерну ціну...} до кінця аяту»".
[صحيح] - [متفق عليه] - [صحيح البخاري - 2416]

Explanation

Пророк (мир йому і благословення Аллага) застерігав від клятви Аллагом, якщо людина усвідомлено бреше, щоб заволодіти чужим майном, адже така людина зустріне Аллага, який буде на неї розлючений. Тоді Аль-Аш'ас ібн Кайс (нехай буде задоволений ним Аллаг) повідомив, що Пророк (мир йому і благословення Аллага) сказав це, коли між ним і одним юдеєм виникла суперечка щодо власності на землю. Коли вони звернулися до Пророка (мир йому і благословення Аллага), він сказав аль-Аш'асу: «Ти зобов’язаний надати доказ, що підтверджує твою заяву на власність. Якщо ти не зможеш цього зробити, то єдиним, що залишиться, буде клятва твого опонента, проти якого ти висунув позов». Після цього аль-Аш'ас сказав: «О Посланець Аллага, у такому випадку юдей поклянеться без сорому і просто забере моє майно!» Тоді Всевишній Аллаг зіслав у Корані підтвердження його слів, сказавши:: {Воістину, ті, які продають}, – міняють {свій заповіт з Аллагом,}, – Його установи віруючим щодо виконання обов'язків, {а також свої клятви}, – і їхні фальшиві клятви Його Ім'ям {за мізерну ціну}, – мирської вигоди, – {вони не отримають абсолютно нічого із добра у Вічному житті}, – і не буде їм там нічого, {і не стане Аллаг з ними говорити}, – словами, що потішать їх і принесуть користь, а навпаки, Він розгнівався на них. {І не погляне Він на них у День Воскресіння}, – поглядом милості та благовоління. {І не очистить їх}, – ні прекрасною похвалою, ані прощенням їх від гріхів та не очистить від скверни, {але чекатиме на них болісне покарання!}, – що завдає страждань через те, що вони наробили.

Benefits from the Hadith

1. Хадіс вказує на сувору заборону присвоювати собі майно людей незаконним шляхом
2. В хадісі міститься сильний акцент на важливості прав мусульман, підкреслюючи, що ці права мають бути дотримані як у найменших, так і у найбільших справах.
3. Хадіс встановлює фундаментальний правовий принцип: доказ і надання свідчень лежить на позивачеві, який висуває позов, а клятва, як засіб захисту лежить на відповідачеві у тому випадку, якщо він заперечує претензію.
4. Правова норма передбачає, що право встановлюється за допомогою двох свідків. Якщо позивач не може надати необхідних доказів або свідчень, то відповідач зобов’язаний скласти клятву, як підтвердження свого заперечення.
5. Заборонена клятва гаммус — це свідома неправдива клятва, яку людина використовує для відібрання чужого права. Цей вчинок вважається одним із найбільших гріхів, який наражає того, хто його скоїв, на гнів і неминуче покарання Всевишнього Аллага.
6. В хадісі міститься приклад настанови судді сторонам спору, особливо коли вони мають намір дати клятву.