عَنْ أَبِي هُرَيْرَةَ رَضِيَ اللَّهُ عَنْهُ: أَنَّ رَسُولَ اللَّهِ صَلَّى اللهُ عَلَيْهِ وَسَلَّمَ أُتِيَ بِلَحْمٍ فَرُفِعَ إِلَيْهِ الذِّرَاعُ، وَكَانَتْ تُعْجِبُهُ فَنَهَشَ مِنْهَا نَهْشَةً، ثُمَّ قَالَ:
«أَنَا سَيِّدُ النَّاسِ يَوْمَ القِيَامَةِ، وَهَلْ تَدْرُونَ مِمَّ ذَلِكَ؟ يَجْمَعُ اللَّهُ النَّاسَ الأَوَّلِينَ وَالآخِرِينَ فِي صَعِيدٍ وَاحِدٍ، يُسْمِعُهُمُ الدَّاعِي وَيَنْفُذُهُمُ البَصَرُ، وَتَدْنُو الشَّمْسُ، فَيَبْلُغُ النَّاسَ مِنَ الغَمِّ وَالكَرْبِ مَا لاَ يُطِيقُونَ وَلاَ يَحْتَمِلُونَ، فَيَقُولُ النَّاسُ: أَلاَ تَرَوْنَ مَا قَدْ بَلَغَكُمْ، أَلاَ تَنْظُرُونَ مَنْ يَشْفَعُ لَكُمْ إِلَى رَبِّكُمْ؟ فَيَقُولُ بَعْضُ النَّاسِ لِبَعْضٍ: عَلَيْكُمْ بِآدَمَ، فَيَأْتُونَ آدَمَ عَلَيْهِ السَّلاَمُ فَيَقُولُونَ لَهُ: أَنْتَ أَبُو البَشَرِ، خَلَقَكَ اللَّهُ بِيَدِهِ، وَنَفَخَ فِيكَ مِنْ رُوحِهِ، وَأَمَرَ المَلاَئِكَةَ فَسَجَدُوا لَكَ، اشْفَعْ لَنَا إِلَى رَبِّكَ، أَلاَ تَرَى إِلَى مَا نَحْنُ فِيهِ، أَلاَ تَرَى إِلَى مَا قَدْ بَلَغَنَا؟ فَيَقُولُ آدَمُ: إِنَّ رَبِّي قَدْ غَضِبَ اليَوْمَ غَضَبًا لَمْ يَغْضَبْ قَبْلَهُ مِثْلَهُ، وَلَنْ يَغْضَبَ بَعْدَهُ مِثْلَهُ، وَإِنَّهُ قَدْ نَهَانِي عَنِ الشَّجَرَةِ فَعَصَيْتُهُ، نَفْسِي نَفْسِي نَفْسِي، اذْهَبُوا إِلَى غَيْرِي، اذْهَبُوا إِلَى نُوحٍ، فَيَأْتُونَ نُوحًا فَيَقُولُونَ: يَا نُوحُ، إِنَّكَ أَنْتَ أَوَّلُ الرُّسُلِ إِلَى أَهْلِ الأَرْضِ، وَقَدْ سَمَّاكَ اللَّهُ عَبْدًا شَكُورًا، اشْفَعْ لَنَا إِلَى رَبِّكَ، أَلاَ تَرَى إِلَى مَا نَحْنُ فِيهِ؟ فَيَقُولُ: إِنَّ رَبِّي عَزَّ وَجَلَّ قَدْ غَضِبَ اليَوْمَ غَضَبًا لَمْ يَغْضَبْ قَبْلَهُ مِثْلَهُ، وَلَنْ يَغْضَبَ بَعْدَهُ مِثْلَهُ، وَإِنَّهُ قَدْ كَانَتْ لِي دَعْوَةٌ دَعَوْتُهَا عَلَى قَوْمِي، نَفْسِي نَفْسِي نَفْسِي، اذْهَبُوا إِلَى غَيْرِي، اذْهَبُوا إِلَى إِبْرَاهِيمَ، فَيَأْتُونَ إِبْرَاهِيمَ فَيَقُولُونَ: يَا إِبْرَاهِيمُ أَنْتَ نَبِيُّ اللَّهِ وَخَلِيلُهُ مِنْ أَهْلِ الأَرْضِ، اشْفَعْ لَنَا إِلَى رَبِّكَ أَلاَ تَرَى إِلَى مَا نَحْنُ فِيهِ، فَيَقُولُ لَهُمْ: إِنَّ رَبِّي قَدْ غَضِبَ اليَوْمَ غَضَبًا لَمْ يَغْضَبْ قَبْلَهُ مِثْلَهُ، وَلَنْ يَغْضَبَ بَعْدَهُ مِثْلَهُ، وَإِنِّي قَدْ كُنْتُ كَذَبْتُ ثَلاَثَ كَذِبَاتٍ، نَفْسِي نَفْسِي نَفْسِي، اذْهَبُوا إِلَى غَيْرِي، اذْهَبُوا إِلَى مُوسَى فَيَأْتُونَ، مُوسَى فَيَقُولُونَ: يَا مُوسَى أَنْتَ رَسُولُ اللَّهِ، فَضَّلَكَ اللَّهُ بِرِسَالَتِهِ وَبِكَلاَمِهِ عَلَى النَّاسِ، اشْفَعْ لَنَا إِلَى رَبِّكَ، أَلاَ تَرَى إِلَى مَا نَحْنُ فِيهِ؟ فَيَقُولُ: إِنَّ رَبِّي قَدْ غَضِبَ اليَوْمَ غَضَبًا لَمْ يَغْضَبْ قَبْلَهُ مِثْلَهُ، وَلَنْ يَغْضَبَ بَعْدَهُ مِثْلَهُ، وَإِنِّي قَدْ قَتَلْتُ نَفْسًا لَمْ أُومَرْ بِقَتْلِهَا، نَفْسِي نَفْسِي نَفْسِي، اذْهَبُوا إِلَى غَيْرِي، اذْهَبُوا إِلَى عِيسَى ابْنِ مَرْيَمَ، فَيَأْتُونَ عِيسَى، فَيَقُولُونَ: يَا عِيسَى أَنْتَ رَسُولُ اللَّهِ، وَكَلِمَتُهُ أَلْقَاهَا إِلَى مَرْيَمَ وَرُوحٌ مِنْهُ، وَكَلَّمْتَ النَّاسَ فِي المَهْدِ صَبِيًّا، اشْفَعْ لَنَا إِلَى رَبِّكَ أَلاَ تَرَى إِلَى مَا نَحْنُ فِيهِ؟ فَيَقُولُ عِيسَى: إِنَّ رَبِّي قَدْ غَضِبَ اليَوْمَ غَضَبًا لَمْ يَغْضَبْ قَبْلَهُ مِثْلَهُ قَطُّ، وَلَنْ يَغْضَبَ بَعْدَهُ مِثْلَهُ، وَلَمْ يَذْكُرْ ذَنْبًا، نَفْسِي نَفْسِي نَفْسِي اذْهَبُوا إِلَى غَيْرِي اذْهَبُوا إِلَى مُحَمَّدٍ، فَيَأْتُونَ مُحَمَّدًا فَيَقُولُونَ: يَا مُحَمَّدُ أَنْتَ رَسُولُ اللَّهِ وَخَاتِمُ الأَنْبِيَاءِ، وَقَدْ غَفَرَ اللَّهُ لَكَ مَا تَقَدَّمَ مِنْ ذَنْبِكَ وَمَا تَأَخَّرَ، اشْفَعْ لَنَا إِلَى رَبِّكَ أَلاَ تَرَى إِلَى مَا نَحْنُ فِيهِ، فَأَنْطَلِقُ فَآتِي تَحْتَ العَرْشِ، فَأَقَعُ سَاجِدًا لِرَبِّي عَزَّ وَجَلَّ، ثُمَّ يَفْتَحُ اللَّهُ عَلَيَّ مِنْ مَحَامِدِهِ وَحُسْنِ الثَّنَاءِ عَلَيْهِ شَيْئًا، لَمْ يَفْتَحْهُ عَلَى أَحَدٍ قَبْلِي، ثُمَّ يُقَالُ: يَا مُحَمَّدُ ارْفَعْ رَأْسَكَ سَلْ تُعْطَهْ، وَاشْفَعْ تُشَفَّعْ فَأَرْفَعُ رَأْسِي، فَأَقُولُ: أُمَّتِي يَا رَبِّ، أُمَّتِي يَا رَبِّ، أُمَّتِي يَا رَبِّ، فَيُقَالُ: يَا مُحَمَّدُ أَدْخِلْ مِنْ أُمَّتِكَ مَنْ لاَ حِسَابَ عَلَيْهِمْ مِنَ البَابِ الأَيْمَنِ مِنْ أَبْوَابِ الجَنَّةِ، وَهُمْ شُرَكَاءُ النَّاسِ فِيمَا سِوَى ذَلِكَ مِنَ الأَبْوَابِ، ثُمَّ قَالَ: وَالَّذِي نَفْسِي بِيَدِهِ، إِنَّ مَا بَيْنَ المِصْرَاعَيْنِ مِنْ مَصَارِيعِ الجَنَّةِ، كَمَا بَيْنَ مَكَّةَ وَحِمْيَرَ -أَوْ كَمَا بَيْنَ مَكَّةَ وَبُصْرَى-».
[صحيح] - [متفق عليه] - [صحيح البخاري: 4712]
المزيــد ...
Абу Гурайра (нехай буде задоволений ним Аллаг) передає: «Одного разу Посланцю Аллага (мир йому і благословення Аллага) принесли м'ясо, і йому подали баранячу лопатку, так як він любив її. Він відкусив шматочок, а потім сказав:
«Я буду господарем всіх людей в Судний день. А чи знаєте ви про причину цього? Аллаг збере людей, перших і останніх, на одній великій рівнині, де всі зможуть почути глашатая, а їх усіх можна буде охопити поглядом. Сонце наблизиться до них, і їх охопить така скорбота, печаль і тривога, що їхнє становище стане нестерпним. Тоді люди почнуть говорити [один одному]: «Хіба ви не бачите, до чого ви дійшли? Чи не пошукати вам того, хто заступиться за вас перед вашим Господом?» І одні люди скажуть іншим: «Вам слід піти до Адама!» І вони прийдуть до Адама (мир йому) і скажуть йому: «Ти – батько людей; Аллаг створив тебе Своєю рукою і вдихнув у тебе від Свого духу, і за Його велінням ангели схилилися перед тобою до землі, і Він поселив тебе в Раю... Заступися ж за нас перед твоїм Господом: хіба ти не бачиш, в якому ми становищі, і хіба ти не бачиш, до чого ми дійшли?!» Адам відповість: «Воістину, сьогодні Господь мій розгнівався так, як ніколи раніше, і як не розгнівається вже ніколи більш. Воістину, заборонив Він мені куштувати плоди одного дерева, а я не послухався Його! Ах, сам я, сам я, сам я [потребую заступництва]! Ідіть до когось іншого, йдіть до Нуха!› Після цього вони прийдуть до Нуха (мир йому) і скажуть йому: ‹О Нух, воістину, ти – перший з посланців [Аллага] до мешканців землі, і Аллаг назвав тебе вдячним рабом. Заступися ж за нас перед Господом твоїм. Хіба ти не бачиш, в якому ми становищі?! Він відповість: « Воістину, мій Господь сьогодні розгнівався так, як ніколи раніше, і як не розгнівається вже ніколи більше. Воістину, мені була надана можливість звернутися до Аллага з одним благанням, і я звернувся до Нього з благанням про те, щоб Аллаг погубив мій народ. Сам я, сам я, сам я [потребую заступництва]! А ви йдіть до когось іншого, йдіть до Ібрагіма!› Після цього вони прийдуть до Ібрагіма і скажуть йому: ‹О Ібрагім, ти – пророк Аллага і Його халіль, обраний Ним серед тих, хто жив на землі, заступися ж за нас перед твоїм Господом: хіба ти не бачиш, в якому ми становищі?!› Він відповість їм: «Воістину, Господь мій сьогодні розгнівався так, як ніколи раніше, і як не буде гніватися вже ніколи більше. Що ж стосується мене, то я ж тричі збрехав! Сам я, сам я, сам я [потребую заступництва]! А ви йдіть до когось іншого, йдіть до Муси!› Після цього вони прийдуть до Муси і скажуть йому: «О Муса, ти – посланець Аллага. Аллаг віддав тобі перевагу перед іншими людьми, адже Він вручив тобі Своє послання і говорив з тобою безпосередньо. Заступися ж за нас перед твоїм Господом: хіба ти не бачиш, в якому ми становищі?!» Він відповість: «Воістину, Господь мій сьогодні розгнівався так, як ніколи раніше, і як не буде гніватися вже ніколи більше. А я вбив людину, яку мені не було наказано вбивати! Сам я, сам я, сам я [потребую заступництва]! А ви йдіть до когось іншого, йдіть до Іси, сина Мар'ям!› Після цього вони прийдуть до Іси і скажуть: «О Іса, ти – посланець Аллага, і Його Слово, яке Він дарував Мар'ям, і дух від Нього, і ти говорив з людьми ще тоді, коли лежав у колисці, заступися ж за нас: хіба ти не бачиш, в якому ми становищі?!» Іса скаже: «Воістину, Господь мій сьогодні розгнівався так, як ніколи раніше, і як не буде гніватися вже ніколи більше!». Однак, він не згадає про свої гріхи, а лише скаже: «Сам я, сам я, сам я [потребую заступництва]! А ви йдіть до когось іншого, йдіть до Мухаммада (мир йому і благословення Аллага)!› Після цього вони прийдуть до мене і скажуть: ‹О Мухаммеде, ти – посланець Аллага і останній з пророків, і Аллаг пробачив тобі і ранні, і пізні гріхи, заступися ж за нас перед твоїм Господом: хіба ти не бачиш, в якому ми становищі?!› І тоді я піду до підніжжя Трону і схилюся в земному поклоні перед моїм Всемогутнім і Великим Господом. Потім Він відкриє мені такі слова вихваляння і прославлення Його, яких нікому до мене не відкривав, а потім буде сказано: ‹О Мухаммеде, підніми голову! Проси, і буде даровано тобі, заступайся, і твоє заступництво буде прийнято!› І тоді я підніму голову і скажу: ‹Моя громада, о Господь мій, моя громада, о Господь мій, моя громада, о Господь мій!› Тоді буде сказано: «О Мухаммеде, введи через праві ворота із воріт Раю тих з твоєї громади, хто не потребує розрахунку, але вони можуть входити разом з людьми і через інші ворота!». Потім він сказав: «Клянуся Тим, в Чиїй руці душа моя, воістину, між двома краями кожної з брам Раю відстань, подібна до відстані між Меккою і Хім'яром.
[صحيح] - [متفق عليه] - [صحيح البخاري - 4712]
Пророк Мухаммад (мир йому і благословення Аллага) одного разу прийняв запрошення на частування разом зі своїми сподвижниками, і йому подали лопатку, оскільки це був його улюблений вид м'яса, і він відкусив шматочок, а потім звернувся до них зі словами: «Я буду господарем потомків Адама в Судний день». Він сказав це лише тому, що віруючому наказано розповідати про милості Всевишнього Аллага щодо себе. Потім він сказав: «А чи знаєте ви, чому?» І сам же відповів: «Тому що в Судний день людей зберуть на великій, рівній площині, де кожен зможе почути глашатая, і всіх їх можна буде охопити одним поглядом, так, що нікому не вдасться сховатися, оскільки земля буде без будь-яких укриттів, і всі вони будуть на виду. Тобто якщо людина заговорить, то її почують усі, навіть найвіддаленіші від неї, і при цьому їх усіх можна буде бачити. Сонце наблизиться до людей на милю, спричиняючи нестерпні скорботи та страждання. Це змусить їх шукати заступництва, щоб позбутися цього жахливого становища. Тоді Всемогутній і Великий Аллаг надихне віруючих піти до Адама, праотця людства. І вони прийдуть до нього, згадуючи його чесноти, попросять заступитися за них перед Всемогутнім і Великим Аллагом. Вони скажуть йому: «Ти – Адам, батько усього людства, Аллаг створив тебе Своєю Рукою, і велів ангелам вклонитися тобі ниць, і дав тобі знання про все, і вдихнув у тебе від Свого духу!» Однак він відмовиться і скаже на своє виправдання: «Воістину, мій Господь сьогодні розгнівався так, як ніколи раніше, і як не буде гніватися вже ніколи більше...» Потім він згадає свій гріх, який полягав у тому, що Всеблагий і Всевишній Аллаг заборонив йому їсти з одного дерева, але він не послухався і поїв з нього. Тому він скаже: «Я сам потребую заступництва! Йдіть до іншого, йдіть до Нуха!» І вони прийдуть до Нуха і скажуть: «Адже ти перший посланець, якого Аллаг направив до мешканців землі, і Аллаг назвав тебе вдячним рабом!» Однак і він відмовить і скаже на своє виправдання, що сьогодні Аллах розгнівався так, як ніколи раніше, і як не розгнівається вже ніколи. А ще він згадає, що мав можливість звернутися до Аллага з благанням і звернувся з ним проти своїх одноплемінників. «Сам я потребую заступництва! Ви ж йдіть до іншого, йдіть до Ібрагіма!» І вони прийдуть до Ібрагіма і скажуть: «Ти ж халіль Аллага на землі, заступися ж за нас перед Господом твоїм! Невже ти не бачиш, в якому ми становищі?!» Однак він скаже їм: «Воістину, Господь мій сьогодні розгнівався так, як ніколи раніше, і як ніколи вже не розгнівається! І, воістину, я тричі збрехав!« (Мова йде про його слова: «Я хворий», його слова: «Це зробив головний з них» і сказане ним його дружині Сарі: «Скажи йому, що я твій брат», щоб врятуватися від зла того правителя. Насправді ці три фрази не були брехнею, а лише двозначними висловлюваннями. Проте, оскільки вони були схожими на неправду, він відчув побоювання і вважав себе негідним заступатися. Це вказує на те, що чим більше людина знає про Аллага і чим ближче до Нього, тим сильніша її богобоязливість. І він сказав: «Я сам потребую заступництва! Ви ж йдіть до іншого, йдіть до Муси!» І вони прийдуть до Муси і скажуть: «О Муса! Ти ж посланець Аллага, Аллаг підніс тебе над іншими людьми, дарувавши тобі Своє послання і говорячи з тобою! Заступися ж за нас перед Господом твоїм. Невже ти не бачиш, в якому ми становищі?!» Однак він скаже: «Воістину, мій Господь розгнівався сьогодні так, як не гнівався ніколи раніше і як уже ніколи не розгнівається. І, воістину, я вбив людину, яку мені не було наказано вбивати. Сам я потребую заступництва! Ви ж ідіть до іншого, ідіть до 'Іси ібн Мар'ям!» Тоді вони прийдуть до 'Іси і скажуть: «О 'Іса! Ти ж посланець Аллага і Слово Його, яке Він вклав в Мар'ям і дух від Нього. Ти говорив з людьми, ще будучи немовлям у колисці. Заступися ж за нас перед Господом твоїм! Хіба ти не бачиш, в якому ми становищі?!» Однак він скаже: «Воістину, мій Господь розгнівався сьогодні так, як ніколи раніше, і як уже ніколи не розгнівається». Але він не згадає жодного гріха, а лише додасть: «Сам я потребую заступництва. Ви ж йдіть до іншого, йдіть до Мухаммада!» Тоді вони прийдуть до Мухаммада і скажуть: «О Мухаммеде! Ти ж посланець Аллага і печатка пророків, і Аллаг спочатку пробачив тобі всі гріхи. Тож заступися за нас перед Господом твоїм! Хіба ти не бачиш, в якому ми становищі?!» І я піду, зупинюся біля підніжжя Трону і впаду ниць перед моїм Всемогутнім і Великим Господом, а потім Аллаг навіє мені такі слова вихваляння і прославлення Його, які не відкривав нікому до мене. А потім буде сказано: «О Мухаммеде! Підніми голову, проси, і тобі буде даровано, заступайся, і заступництво твоє буде прийнято!» І я підніму голову і скажу: «Моя громада, Господи! Моя громада, Господи! Моя громада, Господи!» І моє заступництво буде прийнято. І буде сказано: «О Мухаммеде! Введи тих із твоєї громади, кому не буде розрахунку, через праві ворота Раю. Проте, вони мають змогу входити також і через інші ворота разом з іншими людьми». Потім він сказав: «Клянуся Тим, в Чиїй руці душа моя, воістину, відстань від краю до краю райських воріт подібна до відстані між Меккою і Саною в Ємені або між Меккою і Бусрою в Шамі (це сучасний Авран)!»