Hadith: В такому разі не проси мене засвідчити, бо я не свідчу про несправедливість!

عَنِ النُّعْمَانِ بْنِ بَشِيرٍ رَضيَ اللهُ عنهُما:
أَنَّ أُمَّهُ بِنْتَ رَوَاحَةَ سَأَلَتْ أَبَاهُ بَعْضَ الْمَوْهِبَةِ مِنْ مَالِهِ لِابْنِهَا، فَالْتَوَى بِهَا سَنَةً ثُمَّ بَدَا لَهُ، فَقَالَتْ: لَا أَرْضَى حَتَّى تُشْهِدَ رَسُولَ اللهِ صَلَّى اللهُ عَلَيْهِ وَسَلَّمَ عَلَى مَا وَهَبْتَ لِابْنِي، فَأَخَذَ أَبِي بِيَدِي وَأَنَا يَوْمَئِذٍ غُلَامٌ، فَأَتَى رَسُولَ اللهِ صَلَّى اللهُ عَلَيْهِ وَسَلَّمَ، فَقَالَ: يَا رَسُولَ اللهِ، إِنَّ أُمَّ هَذَا بِنْتَ رَوَاحَةَ أَعْجَبَهَا أَنْ أُشْهِدَكَ عَلَى الَّذِي وَهَبْتُ لِابْنِهَا، فَقَالَ رَسُولُ اللهِ صَلَّى اللهُ عَلَيْهِ وَسَلَّمَ: «يَا بَشِيرُ، أَلَكَ وَلَدٌ سِوَى هَذَا؟» قَالَ: نَعَمْ، فَقَالَ: «أَكُلَّهُمْ وَهَبْتَ لَهُ مِثْلَ هَذَا؟» قَالَ: لَا، قَالَ: «فَلَا تُشْهِدْنِي إِذن، فَإِنِّي لَا أَشْهَدُ عَلَى جَوْرٍ»، ولِمُسْلِمٍ: «فَأَشْهِدْ عَلَى هَذَا غَيْرِي».
[صحيح] - [متفق عليه، وله ألفاظ عديدة] - [صحيح مسلم: 1623]

Translation Needs More Review.

Ан-Ну'ман ібн Башир (нехай буде задоволений Аллаг ним і його батьком) передає,
що його мати попросила його батька подарувати її синові щось зі свого майна, і він відмовлявся цілий рік, а потім все-таки погодився, але вона сказала: «Я не буду задоволена, поки ти не візьмеш Посланця Аллага (мир йому і благословення Аллага) в свідки щодо того, що ти подарував моєму синові», і тоді батько взяв мене за руку, а я в той час був ще маленьким хлопчиком, і ми пішли до Посланця Аллага (мир йому і благословення Аллаг). Батько сказав: «О Посланець Аллаг! Воістину, мати ось цього хлопчика – дочка Равахи – просила, щоб я взяв тебе в свідки щодо того, що я подарував її синові». Тоді Посланець Аллаг (мир йому і благословення Аллаг) запитав: «О Башир! Чи є у тебе інші діти?» Він відповів: «Так». Він запитав: «Ти подарував кожному такий самий подарунок, як і йому?» Він відповів: «Ні». Тоді посланець Аллага (мир йому і благословення Аллага) сказав: «В такому разі не проси мене засвідчити, бо я не свідчу про несправедливість!» А у версії Мусліма сказано: «Тоді візьми в свідки когось іншого».
[صحيح] - [متفق عليه وله ألفاظ عديدة] - [صحيح مسلم - 1623]

Explanation

Ан-Ну'ман ібн Башир (нехай буде задоволений Аллаг ним і його батьком) повідомив, що його мати 'Амра бінт Раваха (нехай буде задоволений нею Аллаг) попросила його батька (Башира) подарувати йому щось зі свого майна, він же зволікав рік і лише потім вирішив виконати її прохання і зробив подарунок своєму синові ан-Ну'ману. Тоді вона сказала: «Я не задовольнюся, поки ти не візьмеш Посланця Аллага (мир йому і благословення Аллага) у свідки щодо того, що ти подарував моєму синові». Ан-Ну'ман розповідає, що батько взяв його за руку (а я тоді ще був дитиною), прийшов до Посланця Аллага (мир йому і благословення Аллага) і сказав: «О Посланець Аллага! Воістину, мати ось цього хлопчика – дочка Равахи – хотіла б, щоб ти засвідчив щодо того, що я подарував її синові». Тоді Пророк (мир йому і благословення Аллага) сказав: «О Башир, чи є у тебе інші діти, крім нього?» Він відповів: «Так». Він запитав: «Ти зробив такий самий подарунок кожному з них?» Він відповів: «Ні». Він сказав: «Тоді не проси мене засвідчити, бо, воістину, я не свідчу щодо утисків і несправедливості». А у версії Мусліма йдеться про те, що він сказав, докоряючи йому: «Попроси когось іншого бути свідком для цього».

Benefits from the Hadith

1. Хадіс вказує на те, що обов'язково потрібно бути справедливим, коли робиш подарунки своїм синам і дочкам. А об'єм витрат визначається потребами кожної дитини конкретно.
2. Надання переваги одним дітям перед іншими є утиском і несправедливістю, і не можна ні виступати свідком у такому випадку, ні просити про це.
3. Ан-Нававі сказав: «Дітей слід обдаровувати однаково, тобто не дарувати одному більше, ніж іншому. Також слід обдаровувати в рівній мірі сина й дочку. Деякі з наших вчених сказали, що хлопчикові належить удвічі більше, ніж дівчаткам, проте найбільш відома і правильна думка говорить, що їх слід обдаровувати однаково, виходячи з даного хадісу».
4. Рішення, що суперечать Шаріату, є недійсними і не підлягають виконанню.
5. Той, хто виносить рішення і дає фетву, повинен з'ясувати всі можливі деталі. Адже пророк Мухаммад (мир йому і благословення Аллага) запитав: «Ти вчинив так з кожним зі своїх дітей?»
6. Ан-Нававі сказав: «З хадісу випливає, що батько має право забрати назад те, що подарував дитині».
7. Наказ робити те, що зміцнює зв'язок між братами, і уникати того, що сіє ворожнечу між ними або спонукає їх нешанобливо ставитися до батьків.