Hadith: Воістину, деякі з цих приручених тварин здичавіли і стали подібними до диких звірів. Якщо з одним із них станеться подібне, то поступайте з ним так само

عَنْ رَافِعِ بْنِ خَدِيجٍ رَضيَ اللهُ عنهُ قَالَ:
كُنَّا مَعَ النَّبِيِّ صَلَّى اللهُ عَلَيْهِ وَسَلَّمَ بِذِي الحُلَيْفَةِ، فَأَصَابَ النَّاسَ جُوعٌ، فَأَصَابُوا إِبِلًا وَغَنَمًا، قَالَ: وَكَانَ النَّبِيُّ صَلَّى اللهُ عَلَيْهِ وَسَلَّمَ فِي أُخْرَيَاتِ القَوْمِ، فَعَجِلُوا، وَذَبَحُوا، وَنَصَبُوا القُدُورَ، فَأَمَرَ النَّبِيُّ صَلَّى اللهُ عَلَيْهِ وَسَلَّمَ بِالقُدُورِ، فَأُكْفِئَتْ، ثُمَّ قَسَمَ، فَعَدَلَ عَشَرَةً مِنَ الغَنَمِ بِبَعِيرٍ فَنَدَّ مِنْهَا بَعِيرٌ، فَطَلَبُوهُ، فَأَعْيَاهُمْ وَكَانَ فِي القَوْمِ خَيْلٌ يَسِيرَةٌ، فَأَهْوَى رَجُلٌ مِنْهُمْ بِسَهْمٍ، فَحَبَسَهُ اللَّهُ، ثُمَّ قَالَ: «إِنَّ لِهَذِهِ البَهَائِمِ أَوَابِدَ كَأَوَابِدِ الوَحْشِ، فَمَا غَلَبَكُمْ مِنْهَا فَاصْنَعُوا بِهِ هَكَذَا»، فَقَالَ أي رافع: إِنَّا نَرْجُو -أَوْ نَخَافُ- العَدُوَّ غَدًا، وَلَيْسَتْ مَعَنَا مُدًى، أَفَنَذْبَحُ بِالقَصَبِ؟ قَالَ: «مَا أَنْهَرَ الدَّمَ، وَذُكِرَ اسْمُ اللَّهِ عَلَيْهِ فَكُلُوهُ، لَيْسَ السِّنَّ وَالظُّفُرَ، وَسَأُحَدِّثُكُمْ عَنْ ذَلِكَ: أَمَّا السِّنُّ فَعَظْمٌ، وَأَمَّا الظُّفُرُ فَمُدَى الحَبَشَةِ».
[صحيح] - [متفق عليه] - [صحيح البخاري: 2488]

Translation Needs More Review.

Рафі‘ ібн Хадідж (нехай буде задоволений ним Аллаг) передає:
«Ми були з Посланцем Аллага (мир йому і благословення Аллага) в Зу-ль-Хуляйфі, і людей почав мучити голод. Якраз на той час вони захопили верблюдів та овець. Пророк (мир йому і благословення Аллага), відстав від людей, а вони поспішили і самостійно почали забивати тварин і ставити казани на вогонь. Через деякий час він підійшов до них, велів перевернути казани і почав ділити здобич, встановивши співвідношення: десять овець прирівнюються до одного верблюда. При цьому один верблюд втік, і люди кинулися за ним, ганяючись, аж доки не втратили всі сили, оскільки коней у той час у них майже не було. Зрештою один з них пустив у цього верблюда стрілу, і так Аллаг зупинив його. Після цього Посланець Аллага (мир йому і благословення Аллага) заявив: «Воістину, деякі з цих приручених тварин здичавіли і стали подібними до диких звірів. Якщо з одним із них станеться подібне, то поступайте з ним так само». Тоді я запитав: «О Посланець Аллага! Воістину, ми побоюємося, що завтра на нас нападе ворог, а у нас немає ножів. Чи дозволено нам забивати худобу за допомогою очерету?» Він відповів: «Використовуйте будь-що, що дозволяє випустити кров, і вживайте в їжу те, над чим було вимовлено ім’я Аллага. Однак не забивайте тварин іклами та кігтями, і я поясню вам чому. Що стосується зубів [ікл], то це — кістки. А що стосується кігтів, то вони використовуються як ножі ефіопами».
[صحيح] - [متفق عليه] - [صحيح البخاري - 2488]

Explanation

Рафі' ібн Хадідж (нехай буде задоволений ним Аллаг) повідомив, що вони були з Пророком (мир йому і благословення Аллага) в Зуль-Хулайфі, і люди почали відчувати сильний голод. Вони здобули верблюдів та овець у невірних, як військову здобич, і поспішили різати їх, щоб приготувати і встановили котли на вогонь, не дочекавшись дозволу і поділу здобичі від Пророка (мир йому і благословення Аллага), який на той момент відстав і йшов позаду них. Коли він дізнався про це, то наказав перевернути котли разом із їх вмістом, а потім він розділив здобич між ними, встановивши норму: десять овець прирівнюються до одного верблюда. Один верблюд втік, і через малу кількість коней люди не змогли його наздогнати. Тоді один чоловік випустив у верблюда стрілу, і Аллаг зупинив його для них. Після цього Пророк (мир йому і благословення Аллага) сказав, що воістину, ці домашні тварини можуть здичавіти і почати поводитися як дикі звірі. Тому, якщо хтось із них стане вам непокірним та неслухняним, і ви не зможете його втримати, то вчиніть з ним так само! Тоді Рафі' запитав, сказавши, що ми очікуємо зустрічі з ворогом завтра і побоюємося, що заколювання тварин затупить гостроту нашої зброї, а потреба в забитті нагальна. У нас немає для цього ножів. Чи можемо ми зарізати її сухими очеретяними палицями? Пророк (мир йому і благословення Аллага) відповів, що якщо була випущена кров, і було проголошено над ним ім'я Аллага, то їжте це, але не зарізайте, використовуючи ікла чи кігті. І я розповім вам про це: що стосується ікол, то це кістка, а що стосується кігтя, то його використовують жителі Ефіопії, які є невірними.

Benefits from the Hadith

1. У цьому хадісі міститься приклад скромності Посланця Аллага (мир йому і благословення Аллага), коли він ішов позаду армії, а також приклад його глибокої турботи про своїх сподвижників. Ця турбота виявлялася у тому, що він дбав про порядок їхніх дій та приймав від них поради (нехай буде задоволений ними Аллаг).
2. Цей хадіс слугує прикладом виховання імамом своїх підданих і воїнів: Пророк (мир йому і благословення Аллага) проучив їх за поспішний вчинок, який вони здійснили без його дозволу, зарізавши здобич до поділу. Результатом їхніх самовільних дій стало позбавлення бажаного — він наказав перевернути казани і викинути те, що вони вже приготували.
3. Також тут приклад швидкої відповіді сподвижників (нехай буде задоволений ними Аллаг) на накази Пророка (мир йому і благословення Аллага).
4. Хадіс прямо вказує на заборону брати будь-що з військової здобичі до того моменту, доки вона не буде належним чином розділена за правилами Шаріату.
5. Необхідність дотримання справедливості є обов'язковою, особливо на полі джихаду проти ворогів та невірних, адже справедливість — це одна з головних причин, що веде до перемоги над ворогами.
6. Ан-Нававі сказав: «Якщо домашня тварина здичавіє, наприклад, верблюд, корова, кінь втече або вівця чи інша тварина заблукає, то вона вважається дикою, і її дозволено вбивати стрільбою».
7. Забій тварини є обов'язковим для того, щоб її м'ясо стало дозволеним для споживання. Щодо тварини, то до неї висуваються такі умови: 1. Вона має бути дозволена для споживання в своїй основі. 2. Вона має бути свійською, а не дикою. Що стосується здичавілої тварини, то для неї так ж правило, як і для дичини. 3. Вона має бути наземною твариною; що стосується морських тварин, то для їх споживання забій не потрібен.
8. Умови дійсності забою: 1. Відповідність того, хто здійснює забій: ця особа має бути при здоровому глузді, розсудливим, мусульманином або людиною Писання. 2. Вимовляння імені Аллага на самому початку забою. 3. Відповідність інструменту для забою: інструмент має бути гострим і виготовленим з будь-якого матеріалу, окрім зуба та кігтя. 4. Забій і різання повинні здійснюватися контрольовано, шляхом перерізання стравоходу, трахеї та двох яремних вен.