عَنْ أَبِي هُرَيْرَةَ رَضِيَ اللَّهُ عَنْهُ قَالَ: قَالَ رَسُولُ اللَّهِ صَلَّى اللهُ عَلَيْهِ وَسَلَّمَ:
«كُلُّ سُلَامَى مِنَ النَّاسِ عَلَيْهِ صَدَقَةٌ، كُلَّ يَوْمٍ تَطْلُعُ فِيهِ الشَّمْسُ تَعْدِلُ بَيْنَ الِاثْنَيْنِ صَدَقَةٌ، وَتُعِينُ الرَّجُلَ فِي دَابَّتِهِ فَتَحْمِلُهُ عَلَيْهَا أَوْ تَرْفَعُ لَهُ عَلَيْهَا مَتَاعَهُ صَدَقَةٌ، وَالكَلِمَةُ الطَّيِّبَةُ صَدَقَةٌ، وَكُلُّ خُطْوَةٍ تَمْشِيهَا إِلَى الصَّلَاةِ صَدَقَةٌ، وَتُمِيطُ الأَذَى عَنِ الطَّرِيقِ صَدَقَةٌ».
[صحيح] - [رواه البخاري ومسلم] - [الأربعون النووية: 26]
المزيــد ...
Передається зі слів Абу Гурайри (нехай буде задоволений ним Аллаг), що Пророк (мир йому і благословення Аллага) сказав:
«Кожен суглоб людини – це милостиня. Щодня, коли сходить сонце, справедливо розсудити двох – це милостиня. Допомогти чоловікові сісти в сідло, підсадивши його на неї або піднявши на неї його поклажу – це милостиня. Добре слово – це милостиня. Кожен крок, який ти робиш на шляху до молитви – це милостиня. І прибрати перешкоду з дороги – це милостиня».
[صحيح] - [رواه البخاري ومسلم] - [الأربعون النووية - 26]
Пророк (мир йому і благословення Аллага) пояснив, що кожен мусульманин, який досяг повноліття, повинен щодня давати милостиню (садака) рівну кількості суглобів його тіла. Ця добровільна милостиня є актом подяки Всевишньому Аллагу за тілесне здоров'я та за те, що Він з'єднав кістки суглобами, за допомогою яких можна брати та відпускати. І ця милостиня може включати в себе будь-які добрі справи і не обмежуватися лише грошовою допомогою. До прикладу, твоя справедливість у примиренні між двома сторонами спору є милостинею. Так само, якщо ти допоможеш слабкій людині залізти на його верхову тварину, або піднімеш його речі, то і це буде милостинею. І будь-яке добре слово, будь то згадування Аллага зікрами, чи звернення до Нього з мольбою, чи вітання мусульман миром, тощо є милостинею. І кожен твій крок, яким ти йдеш до місця виконання молитви, є милостинею. І прибирання з дороги того, що може нашкодити, є милостинею.